Переливання крові

Переливання кровіПереливання крові є кращим засобом надання допомоги після великих крововтрат.

Після великої крововтрати, коли у пораненого спостерігається різке падіння артеріального тиску, переливання крові сприяє його підвищенню. Введені в кров еритроцити беруть участь в перенесенні кисню і цим зменшують явища кисневого голодування в організмі. При переливанні крові в організм потерпілого поступає також значна кількість білків, вуглеводів, солей і інших важливих для життєдіяльності організму речовин.

Переливання крові в невеликих кількостях має кровоспинну дію. Перелита кров не лише відшкодовує втрачену, але і збуджує роботу кровотворного апарату.

Переливання крові є дуже ефективним лікувальним заходом при шокових станах, великих опіках, важкій раневій інфекції і ряду інших захворювань.

Під час Великої Вітчизняної війни тисячі людей - патріотів своєї батьківщини - ставали донорами. Донором може стати кожна здорова людина у віці не молодше 18 років, Донорство зовсім нешкідливе для здоров'я.

Кров у донора береться в умовах, що виключають забруднення її мікроорганізмами. Потім кров консервується і поступає в лікарні, госпіталі на пункти медичної допомоги.

Переливання крові може вироблятися лише у тому випадку, якщо кров донора і кров реципієнта (людини, якій переливається кров) сумісні, тобто якщо еритроцити переливаної крові не склеюватимуться (аглютинуватись) в сироватці крові реципієнта. Якщо кров несумісна, то еритроцити перелитої крові склеюватимуться один з одним і піддаватимуться подальшим змінам, що може привести до розвитку дуже важкого стану - так званого постранфузійного шоку.

По здатності сироватки склеювати еритроцити сторонньої крові і по здатності еритроцитів склеюватися в сторонній сироватці розрізняють чотири групи крові (першу, другу, третю і четверту). Найбезпечніше переливати одногрупну кров (кров донора I групи реципієнтові I групи, кров донора II групи реципієнтові II групи і т. д.).

Еритроцити I групи не склеюються в сироватках інших груп крові. Тому кров I групи можна переливати реципієнтові будь-якої групи; донори I групи є універсальними.

Сироватка крові I групи склеює еритроцити усіх інших груп, окрім I, тому реципієнтові I групи можна переливати кров тільки від донора I групи.

Сироватка IV групи не склеює еритроцити інших груп крові, тому реципієнтові IV групи можна переливати кров будь-якої групи. Таким чином, люди з IV групою крові є універсальними реципієнтами. Еритроцити IV групи крові склеюються в сироватці усіх груп крові, окрім IV, тому кров IV групи можна переливати реципієнтові тільки IV групи.

Реципієнтові II групи можна переливати одногрупну кров від донора II групи і кров від універсального донора I групи. Кров донора II групи можна переливати одногрупному реципієнтові II групи і універсальному реципієнтові IV групи.

Реципієнтові III групи можна переливати кров від донора III групи і від універсального донора I групи. Кров донора III групи можна переливати реципієнтові III групи і універсальному реципієнтові IV групи.

Вищевикладена схема, відповідно до якої може вироблятися переливання крові, відповідає поняттю про сумісність груп крові; вона представлена на мал. 1.

Схема сумісності груп крові

Мал. 1. Схема сумісності груп крові

Для попередження переливання несумісної крові надзвичайно важливо правильно визначити групу крові реципієнта і донора. Для визначення групи крові застосовуються стандартні сироватки I, II і III груп. На предметне скло наносяться по одній краплі сироватки I, II і III групи, до кожної краплі додають по одній маленькій крапельці випробовуваної крові. Скляною паличкою (окремій для кожної групи крові) випробовувану кров змішують з сироваткою. Якщо протягом перших хвилин в сироватці утворюються видимі оком грудочки - глиби еритроцитів, що склеїлися, то це означає, що еритроцити випробовуваної крові аглютинували в цій сироватці. Якщо аглютинація не наступила ні в одній з сироваток, - означає кров належить до I групі. Якщо аглютинація не наступила в сироватці II групи і сталася в сироватці I і III групи, означає кров належить до II групі. Якщо аглютинація не наступила в III групі і наступила в сироватках I і II групи, - кров належить до III групі. Якщо аглютинація наступила в сироватці I, II і III групи, - випробовувана кров належить до IV групі.

Визначення групи крові - дуже відповідальний процес, який виконується в строгій відповідності з наявними спеціальними інструкціями.

При наданні допомоги пораненим, окрім переливання крові, застосовується також внутрішньовенне введення кровозамінних рідин, в які входить сольовий склад, відповідний складу крові, і, крім того, у ряді випадків - лікарські речовини, що чинять сприятливу дію при крововтраті і шоці.